Урок з історії
України. 8 клас
Тема: Переяславська
Рада 1654 р.
Мета:
-
розкрити суть домовленостей, досягнутих між Росією та Україною у 1654 р.;
-
розвивати вміння учнів аналізувати складні історичні факти та події;
-
формувати вміння працювати з історичними документами; розглянути наукові
оцінки українсько-московської угоди;
- виховувати любов
до історичної минувшини українського народу, інтерес до історії України.
Основні терміни і поняття: Переяславська рада, Березневі статті, автономія,
протекторат.
Обладнання:
атласи, портретні зображення історичних осіб, документи (фрагменти з „Березневих
статей” Б. Хмельницького), підручник, таблиця.
Тип уроку: вивчення
нового матеріалу, мультимедійний урок
ХІД УРОКУ
І. Організаційний
момент
ІІ. Актуалізація
опорних знань учнів
1.Назвіть, які ви знаєте договори, що були підписані під
час національно-визвольної війни. (Зборівський договір 1649 р., Білоцерківський
договір 1651 р.)
2.Давайте разом пригадаємо зміст договорів та порівняємо
за таблицею:
№
|
договір
ознаки
|
Зборівський 1649 р.
|
Білоцерківський 1651 р.
|
1
|
територія
|
існування козацької України в межах Київського,
Брацлавського та Чернігівського воєводств.
|
Київське воєводство – козацька територія
|
2
|
кількість реєстру
|
збільшення до 40 тис. вояків
|
скорочення до 20 тис. вояків
|
3
|
інші умови
|
Влада належала гетьманові та козацькій старшині
державні посади мали обіймати лише православні
шляхта поверталася до своїх володінь
|
відновлювалася влада польських панів
гетьман позбавлявся права зносин з іншими державами
підтверджувалися права православної церкви
|
Запитання: Який
можна зробити висновок?
За Зборівським договором Україна
вперше в історії українсько-польських відносин
дістала з боку Речі Посполитої визнання повної самостійності як козацька
держава, але не відповідав фактичним успіхам Національної війни, а
Білоцерківський договір був принизливий для України, викликав масове
незадоволення українського народу і спровокував численні стихійні виступи.
Доповідь учня. Характеристика внутрішнього і міжнародного становища
Гетьманщини наприкінці 1653 року.
Через тривалу війну становище
Української держави невпинно погіршувалося.
Особливо тяжким воно стало восени
1653 р. Війна, що тривала вже шостий рік, виснажила Україну. Внаслідок
польських каральних походів, ординських грабунків, постійних мобілізацій
населення, епідемій чуми та холери було спустошено понад 100 міст і місте6чок
на Правобережжі, знелюдніли території Брацлавщини й Київщини.
Занепало сільське господарство.
Зубожіле козацтво вже не могло виконувати військову повинність. Дедалі
складніше проходили мобілізації
Так, наприклад, під час
мобілізації в серпні-вересні 1653 р. Хмельницький спромігся зібрати лише 30-40
тис. Війська. Зростали втома і невдоволення народу. Рятуючись від загарбників,
українці тікали до Московії та на Слобожанщину. Почали спалахувати заворушення
селян і рядових козаків проти політики гетьманського уряду.
Погіршувалося й міжнародне
становище Української держави. Річ Посполита, Молдова, Валахія й Трансільванія
об’єдналася в антиукраїнський союз.
Кримський хан надто часто у вирішальні моменти зраджував українців, отож союз
із ним видавався непевним. Що ж до Польщі, то вона, не змирившись із існуванням
Української держави, готувалася до нового наступу. Задля збереження основних
здобутків війни, насамперед держави, український уряд дійшов висновку про
потребу вдатися до союзу з московським царем чи турецьким султаном. Саме в
цьому напрямі пожвавилася дипломатична діяльність гетьманського уряду.
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності
Робота з картою. Учень виходить до карти та показує
з якими державами Б. Хмельницький підтримував дипломатичні відносини в ході
Національно –визвольної війни. (Кримське ханство, Османська імперія, Молдова,
Трансільванія, Швеція, Австрія)
Висновок. Визволення з-під влади шляхетської
Польщі лише власними силами Україна в той час не могла. Вихід із такого
становища Б. Хмельницький вбачав у підтримці ззовні. Активізація
зовнішньополітичної діяльності Б. Хмельницького була пов’язана з пошуком
союзників.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Пошук союзників
Для міжнародного визнання Україні
необхідно було мати сильного покровителя
і вийти зі складу Польщі можна було лише увійшовши в якусь іншу державу. (висвітлення
схеми )
УКРАЇНА
|
|
ТУРЕЧЧИНА
|
МОСКОВІЯ
|
Релігійне протистояння
|
Православне віросповідання
|
Ненадійність турецьких
васалів
|
Етнічна спільність
|
Висновок. Спроби спертися на
Туреччину не були безпідставними. Турецький султан був достатньо могутнім для того, щоб відбивати у поляків бажання
нападати на Україну, й водночас надто віддаленим, щоб відкрито втручатися в її
внутрішні справи. Але дві важливі причини унеможливлювали союз України й
Туреччини. Насамперед, одвічне релігійне протистояння двох світів:
Християнського і мусульманського. По-друге, ненадійність турецьких васалів.
Питання. Згадайте у яких
вирішальних ситуаціях було зраджено козаків?
(Під Зборовом, Берестечком, Жванцем)
З Московією українців поєднувало
православне віросповідання й етнічна близькість. Отож рішення про військову
допомогу Москви у війні з Польщею постала не раптово. Ще у червні 1648 року Б.
Хмельницький звернувся до московського царя з листом розпочати спільні дії
Москви та України проти Польщі.
2. Відносини між
Українською державою та Московією.
З весни 1649 р. розпочинається
постійний обмін посольствами. Про активність дипломатичних відносин між
Україною та Московією говорить, той факт, що за період з 1649 р. до початку
1654р. на Україні побувало 13 посольств із Москви і водночас Б.Хмельницький
направив до Москви 10 повноважних посольств.
Питання. Як на вашу думку чому
союз з Україною був потрібний Московській державі?
Він відкривав шлях до Чорного
моря і на захід, забезпечував їй панування на сході, ліквідовував небезпеку
союзу України з Туреччиною.
1 жовтня 1653 р. Земський Собор у
Москві ухвалив прийняти Україну „Під високу руку царя” Олексія Михайловича.
1 листопада московське посольство
на чолі з боярином Василем Бутурліним
було відправлено до України. Зустріч і переговори, а також офіційна церемонія
присяги мали відбутися в Переяславі.
3. Переяславська
Рада.
8 січня 1654 року після таємної
ради Хмельницького з генеральною старшиною й полковниками на міському майдані
Переяслава відбулася генеральна військова рада.. Про подальший перебіг подій
лишилося свідчення боярина Бутурліна, який у своєму звіті цареві зазначав, що
гетьман звернувся до присутніх з промовою. Зміст цієї промови нібито зводився
до того, що єдиним виводом зі становища в боротьбі за звільнення від польського
гноблення може бути союз з Московією. Після зачитування царської грамоти
старшина й посли пішли до Успенського собору, де духовенство мало привести їх
до присяги. У церкві Хмельницький зажадав, щоб московські посли першими
пообіцяли від імені царя захищати гетьманську державу від поляків та шанувати
козацькі права й привілеї. Бутурлін категорично відмовився, пояснюючи, що цар є
самодержавцем і своїм підданим не присягає. Крім того „Царське слово, раз дане,
не міняється” після багатогодинних нарад зі старшиною й перемов з послами, аби
не зривати переговорів, Богдан Хмельницький вирішив скласти присягу, тлумачачи
при цьому слова Бутурліна як рівнозначні присязі царя. Загалом 8 січня
присягнуло 284 особи. Після переяславської ради представники московського
посольства побували в 177 містах і містечках України. Метою цих відвідин було
прийняття присяги на вірність царю від населення. Досягнути одностайності не
вдалося. За даними московської сторони, присягу склали 127338 осіб. Відмовилися
присягати полковники І. Богун та І.Сірко, частина козаків Уманського,
Полтавського, Брацлавського, Кропив’янського полків, частина міщан Переяслава,
Києва, Чорнобиля, а також українське духовенство на чолі з київським
митрополитом С. Косовим. Не присягали й козаки Запорозької Січі. ( демонстрація
наочної таблиці)
4. Оформлення
міждержавних відносин.
Переяславська рада лише
започаткувала оформлення московсько-українських відносин. Для оформлення
міждержавних відносин між козацькою державою і Московією гетьманський уряд
вдався до вироблення проекту договору. Цей документ складався з 23-х статей у
вигляді „чолобитних”. Саме з цими статтями українське посольство очолене
генеральним суддею Самійлом Богдановичем - Зарудним та переяславським
полковником Павлом Тетерею, прибуло до Москви, де 14 березня 1654 року подало
проект документу московському уряду. У результаті тижневих переговорів проект
скоротили до 11 пунктів, які й були затверджені 21 березня московським урядом.
Решта статей знайшли своє відображення в жалуваній грамоті царя гетьманові й
Війську Запорізькому від 27 березня. Ці два документи
(11 пунктів від 21 березня т.зв. „Березневі статті” та „Жалувальна грамота” від
27 березня) складають основний зміст українсько - московського договору.
Перегляд
відеофрагменту (з мультимедійної навчальної програми з історії України від
первісних часів до сучасності)
Робота
з документом.
Ознайомтеся зі
змістом Березневих статей та виділіть головні умови визнання суверенітету
Української держави та обмеження суверенітету Української держави.
Документ. Жалувана
грамота царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому від 27 березня 1654 р. на
збереження прав і вольностей.
«Ми, великий государ, наша
царська величність, підданого нашого Богдана Хмельницького, гетьмана Війська
Запорозького, і все нашої царської величності високою рукою в попередніх їх
правах і привілеях, які їм надані були королями польськими та великими князями
литовськими, і тих їх прав і вольностей порушувати нічим не веліли своїми
старшими за своїм попередніми правами, а наші царської величності бояри і
воєводи в ті їх військові суди втручатися не будуть. А число війська
запорозького ми вказали за їх же чолобиттям визначити спускового 60 000
завжди повне. А якщо з божої волі смерть настане гетьмана, то ми, великий
государ, дозволили Війську Запорозькому обирати гетьмана за попередніми їх
звичаями самим проміж себе. А кого гетьманом оберуть, про те писати нам,
великому государеві, а також тому новообраному гетьманові на підданство і на
вірність віру нам, великому государеві, учинити при кому ми, великий государ,
укажемо, а при булаві гетьманській староству Чигиринському з усіма його
приналежностями, які перед цим при ньому були, ми указали бути по-давньому.
Також і маєтків козацьких і земель, які вони мають для пожитку, відбирати в них
і у вдів, що після козаків залишилися,
а дітей не веліли, а бути їм за ними , як і раніше.
Запитання.
1.З тексту документа наведіть
фактичні дані, які свідчать про набуття запорозькими козаками прав і привілеїв
ще за довго до переходу їх під покровительство російського царя.
2. Визначить з документа окремо
політичні й економічні права і привілеї, які закріплювалися за Військом
Запорозьким жалуваною грамотою російського царя.
Головні умови прийняття Україною царської протекції
за березневими статтями 1654 р.
|
|
визнання
суверенітету Української держави
|
обмеження
суверенітету Української держави
|
1.Збереження державної території, територіально -
адміністративного поділу
2. збереження республіканської форми правління,
політичного та державного устрою
3.збереження традиційних станових прав і привілеїв
населення
4. збереження соціально - економічних відносин
5. цілковита незалежність у проведенні внутрішньої
політики
|
1. Збір податків з українського населення здійснювався
під контролем російської сторони
2. заборона дипломатичних відносин з Річчю Посполитою
та Туреччиною
3. Розміщення у Києві та Чернігові російських воєвод з
військовими загонами.
|
3. Переяславська
Рада.
Березневі статті підбивали
підсумок українсько-російських переговорів. Україна ввійшла під протекторат
Росії на широких правах автономії. Уклавши цей договір, Україна здобула собі
сильного союзника в боротьбі з Річчю Посполитою. Умови договору свідчать про
об’єднання України й Московії у своєрідну конфедерацію
Давайте звернемося до історичного
словника і визначимо поняття
– протекторат - покровительство, сприяння
– автономія - самоврядування, певна незалежність від
верховної влади держави, до якої належить дана територія
– - конфедерація -
Значення договору 1654 р.
Для України
|
Для Москви
|
Відокремлення й незалежність України від речі
Посполитої
|
васальна залежність України від Росії
|
Можливість у спілці
з Москвою
перемогти та об’єднати українські землі В межах національної
держави
|
Розширити сферу впливу і використати Україну в якості
буфера проти Туреччини
|
Прагнула з часом перетворити
часткову залежність України на постійну
|
Кожна зі сторін убачала в договорі засіб для реалізації
власних планів.
V. Наукова оцінка Українсько-московської угоди.
Оцінка змісту та історичного
значення російсько – українського союзу серед істориків залишається
неоднозначною. Ситуація ускладнюється ще й тим, що текст Березневих статей не
зберігся, до нас дійшли тільки його копії.
Учні висвітлюють різні оцінки
цього договору, які знайшли в літературі:
-
На думку російського історика права Василя Сергієвича, угода являла собою
персональну унію між Москвою та Україною, за якою обидві сторони мали спільного
монарха, зберігаючи кожна свій окремий уряд.
-
Інший фахівець із російського права Микола Дьяконов доводив, що
погоджуючись на „особисті підкорення царю” українці безумовно погоджувались на
поглинання їхніх земель Московським царством, і тому ця угода була „реальною
унією.
-
Михайло Грушевський український історик вважав, що Переяславська угода була
формою васальної залежності, за якої сильніша сторона цар погоджувалася
захищати слабину українців, не втручатись в її внутрішні справи, українці
зобов’язувалися сплачувати цареві податки, надавати військову допомогу.
-
Український історик В. Липинський - пропонує думку, що Переяславська угода
1654 року була не чим іншим, як лише тимчасовий військовий союз між Московією і
Україною.
Підсумок уроку:
В історичній науці до цього часу
немає сталої думки щодо характеру Переяславського договору. Але українсько –
Московський договір 1654 р. був
непростою подією в політиці Б. Хмельницького та історії України. Переяславська
рада зіграла значну роль в утвердженні Української держави, а правовою суттю
Березневих статей став розрив з Річчю Посполитою і вступ України у міжнародні відносини як суб’єкта тогочасного
міжнародного права.
ІV. Закріплення знань
Перед вами знаходяться тести, вам
необхідно дати відповіді на запитання, як ви зрозуміли тему уроку
І варіант
1. Співвіднесіть терміни і поняття
А) Автономія
|
союз самостійних держав, створений для певних цілей,
переважно зовнішньополітичних
|
Б) Протекторат
|
самоврядування певної частини держави, що здійснюється
на основі загальнодержавного закону.
|
В) Конфедерація
|
форма залежності, за якою одна держава, протектор, бере
на себе здійснення зовнішніх відносин іншої держави.
|
2. Постійний обмін посольствами між
Україною та Московією розпочався в:
А) 1649 р.,
Б) 1653 р.,
В) 1654 р.
3.Українське посольство в Москву в березні 1654 р.
очолили:
А)Б. Хмельницький,
Б) П. Тетеря, В) І. Богун,
Г) С. Богданович-Зарудний
4. Договірні статті між Україною та Москвою були укладені
:
в
Переяславі в січні 1654р. чи в Москві в березні 1654 р.
5.Виберіть твердження: Березневі статті передбачали
А) Воєнний союз України і Росії
Б) Васальну залежність України від Росії
Г) Автономію України у складі Росії
6.Вкажіть дату укладення козацьким посольством угоди з
московським урядом. Березневі
статті:
А) 1654, березень
Б)
1655, березень В) 1754, березень
7. Коли відбулася Переяславська рада:
А) 8 січня 1654р
Б) 12 березня
1654 В) 4 січня
1653 р.
8. Оберіть правильні твердження:
А) І.Богун не став присягати на вірність московському
цареві
Б) Після Переяславської ради воєнні дії між Україною й
Польщею припинилися
В) Московський Земський собор відбувся 1 жовтня 1653
року.
9. Держава союзник Хмельницького в Національно-визвольній
війні:
А) Московське царство б) Кримське ханство в) Річ
Посполита г) Туречина
10. Ім’я старшого сина Б. Хмельницького,
що загинув в Національно-виз. Війні:
А) Юрій б)
Олександр в) Тиміш г) Іван
11. Столиця Гетьманської держави за Б. Хмельницького:
А) Київ б)
Чигирин в)
Запорожжя г) Суботів
12. Розкрийте основний зміст Зборівського договору за
таким планом:
1) Дата, 2) місце 3) причина 4) основні пункти 5)
наслідок
ІІ варіант
1. Проти кого Б. хмельницький
розпочав Національно-визвольну війну?
А) Річ Посполита б) польська шляхта в) Туреччина г)
Кримське ханство
2. Б. Хмельницького обрали гетьманом
в:
А) січень 1649 р., Б) січень 1648 р., В) лютий 1648 р. г) лютий 1649
3. Виберіть битви, що відбулись в 1648 році:
Корсунська,
Пилявецька, Жовтоводська, Берестецька, Батігська, під Жванцем
4. Яка країна стала союзником Хмельницького після
Молдавських походів?
А) Річ Посполита б) Молдавія в) Кримське ханство г)
Трансільванія:
5.Виберіть твердження: Березневі статті передбачали
А) Воєнний союз України і Росії
Б) Васальну залежність України від Росії
Г) Автономію України у складі Росії
6.Вкажіть дату укладення козацьким посольством угоди з
московським урядом. Березневі
статті:
А) 1654, березень
Б) 1655, березень В)
1754, березень
7. Коли відбулася Переяславська рада:
А) 8 січня 1654р
Б) 12 березня
1654 В) 4 січня
1653 р.
8. Оберіть правильні твердження:
А) І.Богун не став присягати на вірність московському
цареві
Б) Після Переяславської ради воєнні дії між Україною й
Польщею припинилися
В) Московський Земський собор відбувся 1 жовтня 1653
року.
9. Держава союзник Хмельницького в Національно-визвольній
війні:
А) Московське царство б) Кримське ханство в) Річ
Посполита г) Туречина
10. Ім’я молодшого сина Б.
Хмельницького, що став наступник гетьманом:
А) Юрій б)
Олександр в) Тиміш г) Іван
11. Статус Запорозької Січі як держави за Хмельницького?
А) знищена б)
не входила до Гетьманщини в) частина Гетьманщини г) автономія
12. Розкрийте основний зміст Березневих статтей за таким
планом:
1) Дата, 2) місце 3) причина 4) основні пункти 5)
наслідок
Тести перевіряються разом з
вчителем .
За допомогою тестів ви побачили
на що треба звернути більше уваги під час вивчення домашнього завдання.
Метод незакінченого речення „Сьогодні я на уроці дізнався...”, „На уроці було
цікавим...”, „Я цей урок запам’ятаю тому що...”
V. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника
(Швидько Г. К . Історія України, XVI-XVIII п. 20), читати, переказувати.
Вивчити нові поняття, принести на наступний урок атлас і контурну карту.
Урок з Історія
України. Всесвітня історія (інтегрований курс)
Тема: «Релігія
стародавніх греків»
Мета:
Сформувати уявлення про релігію
та міфологію стародавніх греків;
Розглянути вплив природних умов
на релігійні вірування греків;
Дати характеристику богам та
героям;
Розвивати вміння порівнювати
релігійні уявлення різних народів та висловлювати власну думку.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання:
Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу (К., 2006),
роздавальний матеріал, атлас «Історія стародавнього світу. 6 клас», ілюстрації
до теми, презентація.
Поняття:
боги, міфи, язичництво, гора Олімп.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація
знань учнів
1) Кого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї»?
(Гомер)
2) Чим ще був відомий автор «Іліади», яку мав
ваду? (Був сліпий)
3) Коли відбувся похід греків на Трою? (Близько
1240 року до н. е.)
4) Як греки називали місто Трою? (Іліон)
5) Скільки тривала облога Трої? (Десять років)
6) За допомогою якої споруди греки захопили
Трою? (Дерев’яний кінь)
7) Хто став причиною походу греків на Трою?
(Єлена)
8) Хто десять років добирався
додому після походу на Трою? (Одіссей)
9) Хто відкрив сучасному світу Трою? (Шліман)
10) Яка релігія була у греків?
(Язичництво)
Сьогодні на уроці ми поговоримо з
вами про грецьких богів. Отже тема нашого уроку «Релігія стародавніх греків»
II. Вивчення нового
матеріалу
Боги-Олiмпiйцi. Гpеки вipили, шо усiм свiтом i життям людей кеpують боги. Їх нaзивaли
олiмпiйськими, бо ввaжaли, що вони живуть нa гоpi Олiмп. Богiв було бaгaто.
Їхнє життя гpеки уявляли собi схожим нa життя людей. Вони гaдaли, шо боги
живуть однiєю великою сiм’єю.
Працюємо з таблицею
У ході розповіді учителя учні заповнюють
таблицю «Боги Давньої Греції».
Працюємо з
підручником
Учні працюють з текстом
підручника (Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу с. 143) прочитати
міф про Деметру та Персефону та дати
відповідь на запитання:
Які природні зміни згадуються у
цьому міфі?
Запитання учням
1. Які з міфів давніх єгиптян
нагадують нам сюжети, про які йшлося?
2. Порівняйте, що було спільним і
відмінним у віруваннях давніх греків та єгиптян.
Розповідь вчителя про найбільш
визначні храмові споруди.
Культ богiв. Своїх богiв гpеки уявляли дужими й кpaсивими. Вони споpуджувaли їм хpaми i
стaвили стaтуї. Нa святa стaтуї богiв одягaли в гapний одяг i пpикpaшaли
вiнкaми з квiтiв. До хpaмiв сходилися люди з усiєї Гpецiї. Теpитоpiя хpaму
ввaжaлaся священною i недотоpкaнною. Тому в хpaмaх iнодi ховaлися втiкaчi aбо
злочинцi, яких не можнa було тaм убивaти. У хpaмaх бaгaтi люди збеpiгaли
скapби.
Особливо слaвилися хpaм Зевсa в
Олiмпiї i хpaм богa Aполлонa в Дельфaх, що стояв у тому мiсцi, де з-пiд землi
виходили гaзи. Нaд pозщелиною в скелi сидiлa нa золотому тpинiжку жpиця
Aполлонa Пiфiя. Вонa вiд його iменi вiдповiдaлa нa зaпитaння i пpоpокувaлa
людям мaйбутнє. Чaсто вiдповiдi жpицi були зaплутaнi й незpозумiлi. Тaк,
лiдiйський цap Кpез одного paзу зaпитaв її, чи пеpеможе вiн пеpського цapя
Кipa. Жpиця вiдповiлa, що коли вiн pозпочне вiйну, то зpуйнує велике цapство.
Кpез pозпочaв вiйну i зaзнaв поpaзки. Тодi вiн стaв докоpяти жpицi зa бpехливе
пpоpоцтво. Aте Пiфiя вiдповiлa, що скaзaлa пpaвду: aдже цap не спитaв її, чиє сaме
цapство вiн зpуйнує — влaсне чи воpоже.
Жеpтви богaм. Гpеки пpиносили богaм жеpтви. Нaйчaстiше вони лили у вогонь, що гоpiв нa
жеpтовнику, вино, олiю, мед чи молоко. Якшо вогонь яскpaво спaлaхувaв,
ввaжaлося, що це добpий знaк — боги пpийняли жеpтву й обiцяють людям допомогу.
У вaжливих випaдкaх богaм у жеpтву зaбивaли вiдpaзу сто бикiв. В «Iлiaдi» тaкa
жеpтвa нaзивaється «гекaтомбою».
Кaжуть, що коли мaтемaтик Пiфaгоp
вiдкpив свою знaмениту теоpему, вiн нa знaк подяки пpинiс богaм гекaтомбу.
Олiмпiйським богaм жеpтвувaли бiлих твapин, a пiдземним богaм — чоpних. М'ясо
жеpтовних твapин чaстково спaлювaли, a pешту з'їдaли. Гpеки спpиймaли
жеpтвопpиношення як спiльну, дpужню учту (бенкет) людей i богiв.
Pелiгiя пpиpоди. Гpеки
поклонялися богaм, якi уособлювaли сили пpиpоди й опiкувaлися земною долею
людей. Тaкa pелiгiя нaзивaється язичницькою. Кожний нapод нa paнньому етaпi
pозвитку мaв свою язичницьку pелiгiю.
Pелiгiя гpекiв свiдчить, що понaд
усе вони цiнувaли pеaльне, земне життя, нaмaгaлись бути щaсливими сеpед своїх
спiввiтчизникiв, жити в злaгодi з пpиpодою i богaми.
Pелiгiя стapодaвнiх гpекiв
знaйшлa своє вiдобpaження в бaгaтьох мiфaх i нинi пpивaблює своєю поетичнiстю,
житгєлюбством i зaхоплюючою кpaсою.
IІІ. Закріплення
вивченого матеріалу
1. Чому греки вірили в існування
олімпійських богів?
2. Чому зараз люди не вірять у
них?
3. Поясніть, чому вчені вивчають
легенди та міфи.
4. Зробіть висновок про значення
міфології для вивчення історії, мистецтва, літератури.
ІV. Домашнє
завдання
1. Опрацювати матеріал підручника
(Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу, § 29, С. 141-143).
2. Підготувати інформацію про
видатних учених Давньої Греції.
Мультимедійний урок з Історії України. 9 клас
Тема: Кирило-Мефодієвське братство
Мета: ознайомити учнів із станом розвитку української
національної ідеї в суспільно-політичному русі Наддніпрянщини пер. пол. ХІХ ст.
і діяльністю
Кирило - Мефодієвського братства; визначити програмні цілі і значення
діяльності першої української
нелегальної політичної організації;
навчитись аналізувати програмні документи політичної організації; розкрити
значення творчості Т.Г. Шевченка для розвитку українського національно-визвольного
руху; удосконалити уміння робити висновки та працювати з історичними джерелами,
аналізувати, порівнювати, давати власну оцінку історичним фак- там; формувати
навички пошуково-дослідницької роботи; закріпити навички створення
мультимедійних презентацій за допомогою комп’ютерної програмно - технічної
системи Power Point, розвивати творчий потенціал учнів, інформаційно - комунікативні, пізнавальні та
життєві компетенції; на прикладі
братства виховувати почуття любові до
Батьківщини і свого народу, цікавість до вивчення минулого
країни.
Тип уроку. Урок узагальнення
знань.
Форма уроку. Урок
- презентація результатів дослідницької роботи. Обладнання: Ноутбуки, мультимедійні
презентації та відеофільми
«Кирило-Мефодієвське братство», «Тарас Григорович Шевченко»,підручник.
Очікувані результати. Після цього
уроку учні зможуть характери-зувати програмні документи Кирило-Мефодіївського
братства; визначати мету, завдання,
методи і форми
діяльності братства; розкривати
значення братства для розгортання національно - визвольного руху в Україні; працювати
з документами, аналізувати історичні джерела, порівнювати, робити висновки,
висловлювати думки та давати оцінку діяльності братства.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
Слайд 1. Кирило-Мефодієвське
братство. Учитель:
Сьогодні тема нашого уроку - «Кирило-Мефодієвське братство». Епіграфом
уроку будуть слова видатного українського історика Михайла Сергійовича Грушевського: «Від Кирило-Мефодієського братства
веде свою історію весь новий український політичний рух». Це
перша в історії України нелегальна політична організація створена українськими інтелігент-тами. Ми встановимо причини
виникнення братства, розглянємо склад, цілі, форми, методи, напрямки діяльності
організації. З’ясуємо зміст та особливо-сті програмних документів братства.
Кожен з вас продемонструє свої вміння користуватись мультимедійними
технологіями, зокрема програмою «Power
Point» та ресурсами з історії глобальної мережи «Internet». За для успішного
проведення уроку, ви отримали завдання на передодні і мали достатньо часу для роботи із презентацією в якій певні
слайди не містили інформації. Маю надію що ви справились з завданнями і зможете
дати відповіді на всі питання. Щоб не марнувати часу беремось до праці. Наступний слайд.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слайд 2. План уроку
Учитель: Ми
будемо опрацьовувати тему додержуючись певного плану і розглянемо:
1. Утворення і склад
Кирило-Мефодіївського братства.
2. Програмні документи і суспільно
– політична діяльність братства.
3. Вплив кирило-мефодіївців на
розвиток українського національного
руху.
4. Місце Т.Г. Шевченка в
українському відродженні. Наступний
слайд.
Слайд 3. Завдання уроку.
Учитель:
Ми маємо
-
ознайомитися із станом розвитку української національної ідеї в суспільно-
політичному русі Наддніпрянської України
пер. пол. ХІХ ст.;
-
дослідити діяльність Кирило-Мефодіївського братства, як першої
нелегальної української політичної організації;
-
навчитись аналізувати програмні документи політичної організації;
-
розкрити значення діяльності Т.Г. Шевченка і кирило-мефодіївців для
розвитку українського
національно-визвольного руху;
-
удосконалити уміння робити висновки та працювати з історичними
джерелами.
Наступний слайд.
Слайд 4. Опорні поняття і дати.
Учитель:
за
для успішного опанування навчального матеріалу ми повинні засвоїти опорні
поняття – Кирило - Мефодієвське братство, нелегальна політична організація, Статут, братчики,
різночинна інтелігенція та опорні дати -
січень 1846 - березень 1847 рр.-
період діяльності
Кирило-Мефодіївського братства. Наступний
слайд.
Слайд 5. Творче завдання:
Учитель:
Впродовж
уроку ми повинні працювати так ефективно, щоб наприкінці уроку ви могли дати відповідь на питання творчого завдання - Чи можна
вважати Кирило-Мефодіївське братство політичною
партією? Наступний слайд.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Слайд 6. Дайте відповіді на питання.
Учитель:
Ви зрозуміли,що ми будемо говорити на
уроці про долю України та її народу в
аспекті діяльності Кирило-Мефодієвського братства – першої української
політичної організації. Але спочатку ми маємо отримати доступ до цієї
актуальної теми і таким ключиком доступу
мають стати знання здобуті на попередніх уроках. Хочу
нагадати, що братства – це релігійні громадські організації православного
населення України ХVІ – ХVІІІ ст.., що відіграли
важливу роль у політичному і культурному житті країни в умовах наступу католицизму та іноземного
поневолення. Дайте відповіді на питання.
1.
Хто такі Кирило і Мефодій?
2.Чому
учасники братства назвали організацію іменами святих?
Короткий коментар відповідей
учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 7. Дайте відповіді на питання.
Учитель:Тепер згадаємо стан суспільно-політичного і національно-визвольного руху в Наддніпрянській Україні кінця XVIII - першої
половини XIX ст. Для цього дайте відповіді на питання.
1. Чому наприкінці XVIII - першій половині XIX ст. в Наддніпрянській Україні пожвавився
суспільно-політичний і національно-визвольний рух?
2.Які течії суспільно-політичного руху в Україні кінця XVIII - першої половини XIX ст.
вам відомі?
3. Чому більшість етнічних українців не підтримала
російських та польських революціонерів?
4. Яким чином українці ХІХ ст. могли позбутись
чужоземного поневолення та створити власну незалежну державу?
5. Що необхідно для цього було зробити?
6. Що таке політична партія?
Короткий
коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 8. Дайте відповіді на питання.
Учитель:
Дайте відповіді на питання.
1.Які суспільно-політичні організації діяли в
Україні на початку ХІХ ст.?
2.Назвіть місця України пов’язані з декабристами і масонами.
Короткий
коментар відповідей учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 9.
Учитель: ви зрозуміли і сподіваюсь
запам’ятали - Кирило-Мефодіївське братство діяло у Києві з
січня 1846р. до кінця березня 1847р.
Наступний
слайд.
Слайд 10. Передумови утворення Кирило-Мефодіївського братства.
Учитель: Причин, які спонукали молодих
українських інтелігентів до об’єд-
нання за ради боротьби за майбутню квітучу Україну, можна назвати без- ліч: особисті
– несприйняття кріпацтва, як у Шевченка; наукові – істо- ричні шукання
Костомарова і літературні Куліша та Гулака тощо. Та насамперед найбільший
поштовх до утворення братства дали чинники
зовнішні - загострення боротьби між силами
абсолютизму і демократії в європейських державах; розвиток філософії, суспільної думки та модернізація європейського суспільства;
виникнення польського романтизму; розвиток європейських таємних організацій
революційного спрямування, внутрішні - формування української національної ідеї та
розвиток національно-визвольного руху;
наступ російського самодержавства на
права і свободи підданих імперії; посилення процесу русифікації України; активність дослідників української історії, етнографії, мови, фольклору.
Наступний
слайд.
Слайд 11.
Утворення першої української нелегальної політичної організації.
Учитель:
Прошу
виконати завдання слайду. Дайте відповіді на
питання.
1.Чому Кирило-Мефодіївське
братство було нелегальною організацією?
2.Назвіть імена найбільш активних учасників Кирило-Мефодіївського
братства.
3.Яким був кількісний склад організації?
4.До яких соціальних груп на належали братчики?
Короткий коментар відповідей
учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 12-23. Склад Кирило-Мефодіївського братства.
Сторінки біографій
братчиків.
Учитель:
Прошу
повідомити результати ваших досліджень. Зауважу, шо ви мали можливість самостійного дослідження біографій та пошуку
зображень братчиків.
Короткий коментар відповідей
учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд24. Вплив Т.Г. Шевченка на Кирило-Мефодіївське братство.
Учитель: Прагнення відродження вільної
України, скасування кріпацтва, повалення самодержаства та звільнення
слов’янських народів від деспо- тизму, що містились в творах митця, розуміли як
селяни так і дворяни. Заклик поета до національного і
соціального визволення став основою програмних документів Кирило-Мефодіївського
братства. Доказів членства Шевченка в братстві не існує. Але його вплив на
братчиків беззаперечний. На відміну від
більшості членів товариства, Шевченко вважав - однієї просвітницької діяльності недостатньо, тому треба готувати збройне повстання проти
самодержавства. Наступний
слайд.
Слайд 25. Погляди членів Кирило-Мефодіївського
братства.
Учитель:
Дружні відносини між братчиками, не
викликали появи однома- нітних поглядів щодо засобів досягнння кінцевої мети –
ліквідації кріпацтва, самодержавства, об’єднання словян і зобуття свободи для
поневолених на- родів. В
братстві склалось дві течії, два підходи щодо форм і методів діяль- ності та
боротьби. Ідеї помірковано-ліберальні сповідували М.Костомаров, Д.Пильчиков О.Маркович,
О.Тулуб,В. Білозерський, П.Куліш; радикальні - М.Гулак, Т.Шевченко,
О.Навроцький, Г.Андрузький І.Посяда,
М.Савич. Наступний
слайд.
Слайд 26.
Головні ідеї програмних документів Кирило-Мефодіївського братства. Учитель:
Кінцевою метою своєї діяльності братчики
бачили
- створення демократичної федерації християнських
слов’янських республік;
- забеспечення слов’янським народам
демократичних прав, свобод та рівних
можливостей
розвитку національних мов і культур;
- ліквідація самодержавства, кріпосництва та поділу
суспільства на стани;
- поширення християнського ладу на весь світ;
- забеспечення демократичних свобод усім громадянам.
Наступний
слайд.
Слайд 27. Програмні документи Кирило-Мефодіївського братства. Учитель:
“Книга буття українського народу” –описує історію України на тлі світової
історії від найдавніших часів до середини XIX ст.; розкриває причини та наслідки поділу України
між Польщею і Росією, ліквідації Запо- розької Січі і Гетьманщини та
запровадження кріпацтва; закликає слов’ян до боротьби за національне
відродження в економічному, соціальному і духовному житті. Автор Микола Костомаров. Наступний
слайд.
Слайд 28. Програмні документи
Кирило-Мефодіївського братства.
Учитель:
“Начерки Конституції Республіки” - окреслює
модель феде- ративної слов'янської республіки України з Галичиною, Кримом і
Чорно- мор'ям, Сербію, Болгарію, Бессарабію. Польщу. Автор Г. Андрузький.
“Статут cлов’янського братства святих
Кирила і Мефодія” – складається з частин:
“ Головні ідеї” – окреслює політичні цілі, форми і засоби досяг- нення кінцевої мети братства;
“Головні правила” – встановлює порядок вступу і членства, визначає права і обовязки
братчиків, таємні знаки належності до організації.
Автор Микола Гулак.
Наступний слайд.
Слайд 29. Статут cлов’янського
братства святих Кирила і Мефодія
Учитель: «Головні ідеї» - федеративну державу слов’янських народів скла- дають
Україна, Росія, Польща,Чехія, Сербія, Болгарія. Кожен народ має: власну
незалежну державу і Конституцію, що надає особі демократичні права і свободи. Керівний орган держави - Слов’янський Собор. Вищий законодавчий орган –
двопалатний Сейм, виконавча влада належить Президенту. Київ – столиця
федерації.
“Головні правила” – залучати
нових побратимів - слов'ян всіх племен і звань; поширювати ідеї товариства; не
видавати нікого з побратимів; викорінювати рабство; скласти присягу; бути
готовим віддати духовні здібності і майно задля цілей товариства; не розголошувати
відомостей про товариство та його склад; мати таємні знаки – іконку та перстень з
зображенням святих Кирила і Мефодія; додержуватись християнської моралі.
«Головні ідеї»
1 Визначаємо, що
духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою
метою, до
якої вони повинні прагнути.
2 Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське
плем’я повинне мати
свою самостійність, а такими племенами вважаємо:
південно-русів
(українців), північно-русів (росіян), білорусів,
поляків, чехів зі словенцями,
лужичан, ілліросербів з хуруганами(хорватами) і болгар
3 Визначаємо, що кожне плем’я
повинне мати народне правління і
дотримуватися повної рівності співгромадян за їх
народженням,
християнським віросповіданням і станом.
4 Визначаємо, що правління,
законодавство, право власності та освіта у всіх
слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса
Христа.
5 Визначаємо, що при такій рівності освіченість і
чиста мораль повинні
служити умовою участі в правлінні.
6 Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський
собор з представників
всіх племен словян.
«Головні правила»
1 Товариство утворюється з метою поширення
вищевикладених ідей
переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів
товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і
Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи
зображеннями цих святих.
2 Кожний член
товариства при вступі приймає присягу використовувати
талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і
якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті
товариством ідеї, то,відповідно до присяги,він не видасть нікого з
членів,
своїх побратимів.
3 У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і
залишає в нужді
сімейство, товариство допомагає йому.
4 Кожний член
товариства може прийняти нового члена товариства, не
повідомляючи йому імена інших членів.
8 Товариство
буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого
примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне
поширення
грамотності.
9 Як все това- риство в цілому, так і кожний член
окремо повинні узгоджувати
свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння;
правило
ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним.
11 Ніхто з
членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад
товариства тим, котрі не вступають або не подають
надії на вступ до нього.
(Турченко Ф. Г., Мороко В. М.
Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 71)
Наступний
слайд.
Слайд 30. Суспільно-політична діяльність.
Учитель:
Суспільно-політична діяльність братчиків була достатнь
різноманітною і багатовекторною:
- розповсюдження програмних
документів і прокламацій «До братів-українців», «До братів-великоросів і
поляків»;
- Науково-дослідницька і
освітня діяльність, поширення ідей під час лекцій в навчальних закладах Київа;
- Сприяння розвитку народної
освіти, збір коштів на відкриття народних шкіл,
- Створення, видання і
поширення нових творів, підручників та книг - зокрема, збірки поєзій
«Кобзар»Тараса Шевченка, першого підручника з історії України Пантелеймона
Куліша «Повість про український народ», виданий 1846 року, та інше. Наступний
слайд.
Слайд 31. Визначіть.
Учитель:
Дайте відповіді на питання.
1.
Які завдання ставили кирило-мефодіївці для розв'язання соціальних та
національних проблем?
2.
Про що свідчить та обставина, що у списку слов'янських племен, які повинні мати
самостійність і увійти до федерації слов'ян, “північно-руси” (росіяни) стоять
на другому місці, а “південно-руси”(українці) – на першому?
3. Що свідчить про те, що товариство було
нелегальною організацією? 4. Про що свідчить
відмова товариства від принципу “Мета виправдовує засоби”?
Короткий
коментар відповідей
учнів вчителем. Наступний слайд.
Слайд 32. Розгром Кирило–Мефодіївського
братства.
Учитель: Із змістом наступних двох
слайдів прошу ознайомитись самостійно.
Слайд 33. Розгром
Кирило–Мефодіївського братства.
Учитль:
У
результаті слідства власті зрозуміли, що донос
О.Петрова значно перебільшив
розміри існуючого підпільного
руху - 12 активистів та кілька десятків співчуваючих не становили серйозної загрози
самодержавству. Шеф жандармів граф Орлов у листі до імператора Миколи
І зазначив: «Общество было не более как
ученый бред трех молодых людей».
Чи насправді це було
так і братство не становило загрози самодержавному російському правлінню на
українських землях ми визначимо підводячи підсумки уроку.
Наступний
слайд.
Слайд 34. Покарання братчиків.
Учитель: Найтяжчого покарання зазнав Т. Шевченко. Особистим
розпо- рядженням Миколи I, розгніваного
карикатурами поєта на імператрицю, віддали на 10 років у солдати Окремого Оренбурзького корпусу без
права писати і малювати. На 3 роки у
Шліссельбурзьку фортецю ув'язнено М. Гулака, М. Костомарова на один рік. О.
Навроцький відсидів півроку у В'ятській тюрмі. Інших членів братства вислано у віддалені губернії імперії під
нагляд поліції з забороною повертатися в Україну. У справі
Кирило-Мефодіївського братства було ув'язнено не 12 а 14 осіб. Двох забули не
тільки шкільні підручниках історії, але і змістовні історичні монографії.
Йдеться про Федора Чіжова та Миколу Рігельмана. Хто це, ви дізнаєтесь з
Інтернету. Та я сказажу кілька слів про них. III відділення Канцелярії Його
Імператорської Величності дізналось про невдоволення Австрійського уряду причетністю російського дворянина
Чижова
до передачі зброї повсталим чорногорцям. Невдовзі з Царства Польського надійшов лист про те, що дворянин Чіжов носить бороду не
з примхи, а «дабы сблизиться с
русскими купцами и крестьянами …скорее уничтожить разницу между дворянством и
низшим классом жителей». Микола І наказав «…при возвращении из-за
границы Чижова задержать вместе с Кулишом и Савичем,…опечатать, не рассматривая на месте, все их бумаги и вещи и тотчас
вместе с оными отправить в Санкт-Петербург в ІІІ отделение Собственной Его
Величества канцелярии». М.Рігельмана арештували після того, як у Куліша
під час обшу- ку знайшли листи до керівників чеського і словацького
національних рухів В.Ганке, Я.Коллара, Л.Шафарика, Л. Штура, з якими Рігельман
познайоми- вся перебуваючи у Відні. В листах зазначалось, що особа яка їх надає
уповно- важена повідомити «обстоятельные известия» про стан слов’янського руху
в Україні. Ригельман, пов’язаний с московськими слав’янофілами, підтриму- вав
дружні стосунки з Белозерским, Костомаровим, Кулішом, Марковичем, Шевченко, і з
позицій «слов’янофІла києвського» критикував московитів за нехтування
українських інтересів. В долученому до справи листі Рігельмана Чижову записано:
«Киев - очень важное место в системе
русского славян- ства; тут можно завязать и скрепить узел, соединяющий
Восточную и Северную Русь с Южною и Западною». «Русью» названо усі слов’янскі
народи. Чижов і Рігельман знаходились в ув’язненні два тижні. Зв’язок
Кирило-Мефодиєвського братства з московскими словя’нофілами III-му відділенню
був зрозумілим, тим більше, що О. Петров у своєму доносі зазначав що братчики «составляли огромное общество с
главным центром в Москве».
Наступний
слайд.
Слайд 35. Працюємо
з джерелом.
Учитель: У звіті жандармського управління російському
імператору Миколі І щодо розслідування справи Кирило-Мефодіївського братства
містилась пропозиція зобов'язати представників державної адміністрації в
Україні » …звертати увагу на тих, які особливо займаються малоросійсь- кими
старожитностями, історією й літературою, і старатися б припи- нити в цій галузі
наук усіляке зловживання, але якомога найнепомітніше і
найобережніше, без явних переслідувань і, наскільки можливо, не драту- ючи
уродженців Малоросії. «
Дайте відповідь на питання:
Чому від часів розгрому Кирило-Мефодіївського братства і до здобуття
незалежності, українські історики та літератори,
перебували під пильним наглядом
каральних органів Російської імперії?
Короткий
коментар відповідей учнів вчителем. Наступний
слайд.
Слайд 36. Дайте
відповідь на питання.
Учитель:
Дайте відповідь на питання: Кого
з членів Кирило-Мефодіївського
братства покарано найтяжче? Чому?
Короткий
коментар відповідей учнів вчителем.. Наступний
слайд.
Слайд 37. Дайте
відповіді на питання.
Учитель:
Дайте відповідь на питання: Про кого
йдеться в наведених висловах? Доведіть правильність думок.
Він був сином мужика –
і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві
людської культури. Він був самоуком – і вказав нові, світлі й вільні шляхи
професорам і книжним ученим. І.Франко
… його поезія для нас має епохальне значення:
вона зробила з темної етнографічної маси націю, вона розбила назавжди
можливість існування українського руху як «южно-русскаго» провінціалізм. Ю.Охрімович
Короткий
коментар відповідей учнів вчителем. Наступний
слайд.
Слайд 38. Місце Т.Г. Шевченка в українському
національному відродженні.
Учитель: Спираючись
на самостійно опрацьований матеріал ви мали вставити у схемі пропущені слова.
- брав активну участь в діяльності
Кирило-Мефодіївського братства; - схвалював революційні методи боротьби
за національне та соціальне визволення українського народу;
-
відстоював республіканську форму державного правління майбутньої незалежної
України;
- сприяв формуванню національної
самосвідомості та розитку української літературної мови;
- створив
підґрунтя початку нового етапу українського
національно-визвольного руху - культурницького.
Наступний
слайд.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Слайд 39.
Історичне значення
діяльності Кирило–Мефодіївського
братства.
Учитель:
Історичне значення діяльності Кирило–Мефодіївського братства полягає втому, що це була:
Перша спроба політичної боротьби української
інтелігенції;
Перша політична програма - дороговказ українському
національно-визвольному руху наступних поколінь; Перша українська самостіїна
політична організація, яка структурно не підпорядкована та не повторює
ідеологічних настанов загальноросійських і польських суспільно-політичних
утворень.
Крім того товариство:
Забеспечило розвиток національної ідеї - доведену
нащадками козацької старшини теорію про окремішність української нації,
трансформувало в заклик до політичної боротьби за звільнення українців від
національного і соціального гноблення та відродження власної незалежної соборної
держави в союзі з іншими слов’янськими народами.
А зараз, щоб закріпити в
памяті опрацьований матеріал прошу
переглянути відеофільм «Кирило- Мефодіївське братство» з
науково–пізнавального циклу «
Невідома Україна».
Наступний слайд.
Слайд 40.
По між запропонованого оберіть ідеї Кирило- Мефодіївського
братства.
Учитель:
1. Україна – незалежна держава.
2. Федеративний союз слов'янських держав.
3. Москва – центр
слов'янського світу.
4. Україна – конституційна
монархія.
5. Україна – республіка.
6. Єдину федерацію утворюють
Росія та Україна.
7. Рівність всіх громадян.
8. Перетворення здійснюються
революційним шляхом.
9. Свобода віросповідання.
10. Розвиток освіти.
11. Зберігаються кріпосництво і самодержавство.
12. Київ – центр федеративного союзу.
Короткий коментар відповідей
учнів вчителем. Наступний слайд.
Слай 41.
Учитель:
Учитель:
Дайте відповідь на питання, яке
прозвучало на початку уроку:
Чи
можна вважати Кирило-Мефодіївське
братство політичною партією?
Вивчаючи питання повязанні з розгромом кирило-мефодіївського товариства
ми познайомились з листом шефа жандармів графа Орлова до імператора Миколи І в
якому він написав:
«Общество было не более как
ученый бред трех молодых людей».
Чи насправді це було так і братство не становило
загрози самодержавному російському правлінню на українських землях?
Поясніть як епіграф уроку: ”Від
Кирило-Мефодієського братства веде свою історію весь новий український політичний рух” розкриває значення діяльності
Кирило-Мефодіївського братства?
Короткий
коментар відповідей учнів вчителем.
VІ. Домашнє завдання.
1. Виконати завдання на контурній карті. 2. Підготуватись до підсумкової тестової контрольної роботи.
1. Виконати завдання на контурній карті. 2. Підготуватись до підсумкової тестової контрольної роботи.
Повторити
параграфи № 9-14.
3. Опрацювати відповідний матеріал підручника – параграф № 15.
Немає коментарів:
Дописати коментар